- майстерно
- —————————————————————————————майсте́рноприслівникнезмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
майстерно — Присл. до майстерний … Український тлумачний словник
мистерне — майстерно … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
штучне — майстерно, вміло … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
майстровитий — а, е, розм. 1) Що вміє вправно майструвати що небудь, робити ту або іншу ручну роботу. 2) Той, що вміє, здатний виконувати що небудь майстерно, на високому професійному рівні. || Виконаний уміло, майстерно, на високому професійному рівні … Український тлумачний словник
майстровито — присл., розм. Уміло, майстерно, на високому професійному рівні; майстерно … Український тлумачний словник
ажурний — а, е. 1) Прозорий, просвітчастий, ґратчастий (про плетені, різьблені та інші вироби). 2) перен. Майстерно й тонко зроблений … Український тлумачний словник
вимайструвати — ую, уєш, док., діал. Майстерно виготовити яку небудь річ … Український тлумачний словник
високопрофесійно — присл. На високому професійному рівні; майстерно … Український тлумачний словник
володіти — і/ю, і/єш, недок., ким, чим. 1) Мати що небудь у своїй власності. || Мати певну обдарованість, відзначатися чимось (голосом і т. ін.). 2) також без додатка. Те саме, що володарювати. 3) перен. Мати можливість підкоряти когось своєму впливові,… … Український тлумачний словник
вольтижер — а, ч. Вершник, який майстерно виконує складні гімнастичні вправи на коні, який швидко біжить по колу … Український тлумачний словник